Домініканський костел Чорткова – це його беззаперечна візитівка й одна з найкрасивіших неоготичних споруд України.
Кам’яні мури святині пережили складні часи, з ними пов’язано багато історій та легенд. Сьогодні це діючий храм та усипальниця польської знаті. Зеленуваті вежі костелу видно практично з будь-якої точки міста, а таємні ходи й лабіринти під ним зберігають вікові секрети.
Історія Чортківського костелу
Будівництво Домініканського костелу
Перший костел у Чорткові і монастир для ордену монахів-домініканців спорудили 1610 року на кошти землевласника Станіслава Ґольського. Ім’я свого фундатора храм носить і сьогодні. Ці споруди протягом тривалого часу входили в оборонну систему Чорткова і відігравали у ній далеко не останню роль.
У середині 17 століття, під час одного з нападів на місто, костел було частково зруйновано, і аж до 1731 року, коли його відбудували, храм стояв пусткою. Він набув більш витонченого вигляду і втратив свою фортифікаційну функцію. 1903 року, з ініціативи бургомістра Чорткова Людвіга Носса, костел почали перебудовувати. До 1910-го нова споруда, над якою працював відомий архітектор Ян Кароль Зубжицький-Сас, була готова. Від попередньої залишився хіба що фундамент
Воєнні і міжвоєнні роки
У лихоліття Першої світової храм дивом вистояв та не зазнав серйозних ушкоджень. А в післявоєнні роки, коли до Чорткова повернулася польська влада, внутрішнє оздоблення доповнив оновлений вівтар та амвон (місце для проповіді), а також новий орган.
Проте, вже перед Другою світовою у місто прийшли радянські війська і монастир та храм припинили своє існування. Після війни з костелу зробили склад для добрив, попередньо вивізши із нього усі цінності. Лише наприкінці 1980-тих Домініканський собор повернули громаді, на кошти якої й відновили його внутрішнє оздоблення.
Архітектура Костелу Станіслава
Домініканський костел виконано у готичному стилі з романськими елементами. У зовнішньому декорі гармонійно поєднано фундамент із тесаного каменю, світлі піщані блоки та різнобарвну цеглу, а також декоративні різьблені елементи на фасаді, який має три стрімкі вежі. Центральна триярусна вежа прикрашена численними різьбленими елементами, у центрі яких – обов’язкова для костелів вітражна троянда над входом до храму. Особливістю будівлі також є її дах, вкритий червоною черепицею із візерунком, схожим на вишиванку.