Краса тернопільської природи у картинах Віктора Макарова

Він народився у Кривому Розі у 1932 році. Через чотирнадцять років сім’я Макарових змушена була залишити рідне місто і оселилася у Тернополі.

Вже через два роки юний Віктор став учнем майстра з художнього оформлення, а ще через два і сам став майстром. З 1955 року він є учасником збірних виставок у Києві, Львові, Тернополі. Працював у галузі станкового живопису, надаючи перевагу пейзажу та натюрморту. Починаючи з 1980-х регулярно організовував персональні виставки у Тернополі та області. Декілька з них було й у Тернопільському обласному художньому музеї. А 8 серпня у цьому закладі відкрили ще одну персональну виставку відомого художника – меморіальну, з нагоди річниці смерті. До експозиції увійшло більше тридцяти робіт Віктора Макарова з фондів музею та зі збірки родини художника.

– З 14 років Віктор Макаров жив у Тернополі і оспівував цей край, так як ніхто цього не робив, – відзначає  Ігор Дуда, директор Тернопільського обласного художнього музею. – Його пейзажі, краєвиди всі присвячені Тернополю, його околицям, річці і ставу, тому, що він бачив і любив. Він один з небагатьох, кого можна було завжди побачити з етюдником за плечами, хто малював з натури, творчо переосмислюючи її. Попри те, що Віктор Макаров немає художньої освіти, він виріс на засадах постімпресіонізму. Його натхненниками були Поль Сезанн, Вінсент ван Гог, Поль Гоген. Це були взірці, до яких він тягнувся, і він виріс на тому рівні постімпресіонізму для якого характерне своєрідне бачення натури, експресійна мова, колір, динаміка. Він тримався твердо цього стилю, знайшов себе, тому називати його аматором не можу, він професіонал, надзвичайно сильний художник.

Про те, що Віктор Макаров був професіоналом своєї справи підтверджують і художники, які особисто його знали. Так, відомий графік, заслужений художник України Євген Удін розповів, що колега час від часу  запрошував його у майстерню подивитися роботи. «Я не мав що критикувати, бо кожна його робота свідчила про професіональне відношення до живопису, композиції, колориту.». А Микола Пазізін відзначив, що сам був свідком того, як роботи Віктора Макарова одноголосно приймали на всеукраїнських професійних художніх виставках.

– Вважаю Віктора Макарова одним з найкращих художників сучасності, – каже Микола Пазізін. – Часто можна почути, що для того, щоб бути художником не обов’язково мати художню освіту. Так, не обов’язково, але для того треба бути Макаровим або Петриком. Шаную Віктора Макарова, як художника пленериста, за високий рівень його творів, за скромність у житті, за професійну вірність, яку зберіг до кінця життя попри всі негаразди творчої долі. Він залишив велику кількість достойних робіт. Я був свідком коли його роботи журі одноголосно приймало на всеукраїнських професійних художніх виставках. Хотілося, щоб у Тернополі була постійна експозиція робіт Макарова, де художники знаходили б відповіді на дуже важливі питання свого життя: «Як варто малювати?». Не кажу «Як треба», а як варто?», «Як варто відноситися до своїх професійних обов’язків?».

Ініціатором організації пам’ятної виставки у художньому музеї стала внучка Віктора Макарова – Христина Боднарук, яка теж є художницею, і якраз закінчує Львівську академію мистецтв.

– Дідусь вчив мене малювати, ми разом  ходили на пленери, багато часу проводили разом, – розповіла вона. – Вся його діяльність дуже близька мені, його картини для мене дуже дорогі, і мені хотілося вшанувати його пам’ять такою виставкою. Для експозиції відбирали роботи разом з бабцею. Тут  представлені картини різних періодів, в основному – це пейзажі і натюрморти – те, чим він жив. Пейзаж був його найулюбленішим жанром. Дідусь був близький до природи і завжди малював з натури, кожної вільної хвилини біг малювати річку у «Топільче» або в парк Шевченка. Його роботи, як художній щоденник, з якого можна дізнатися, яким був той день, який настрій передав художник, усе це залишилося на полотні, саме тому роботи написані з натури є такими цінними. В дитинстві, як і всім дітям, мені подобалися картинки, які відтворювали реальність, я не розуміла, що таке експресія, життя в роботі. Саме цьому мене вчив дідусь, пояснив, що колір – це передача життя, показав, як передати на правильно  картині простір і світло.

Помилуватися красою місцевої природи, відтвореною у картинах Віктора Макарова, можуть усі бажаючі, завітавши у художній музей. Виставка діятиме до кінця серпня.

Ольга Трач

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *